Фото: gorod.dp.ua
Ціни на пальне на заправці у Дніпрі.
«Мамо, нас люди хвалять»
Понад місяць Україна переживає справжній ціновий шок на ринку пального. Скажімо, 7 квітня вперше у історії держави вартість літру солярки перетнула позначку у 90 грн. Натомість бензин у середньому по країні продають по 73 грн.
І поки немає ніяких ознак, що такі рекордні ціни суттєво знижуватимуться.
Ситуація з вартість пального ще й дуже відрізняється у регіонах. Скажімо, найдешевше солярку продають на Дніпропетровщині, а найдорожче на Львівщина – різниця у майже дві гривні на літрі). Натомість бензин найвигідніше купувати на Харківщині, тоді як на Донеччині він вже на майже три гривні дорожчий.
Європейські країни по-різному реагують на підвищення цін. Скажімо, влада Іспанії знизила ставку ПДВ на пальне у понад двічі. І це дало результат – ціни стабілізували і навіть почали знижуватися. У іспанському уряді порахували, що завдяки урізваному ПДВ споживачі зуміють зекономити до пів мільярда євро. Спеціальні ставки діятимуть щонайменше до кінця червня.
Схоже діяла і Польща: там також запровадили нижчі збори, а ще – обмежили націнку для трейдерів.
Фото: EPA/UPG
Ціни на пальне на заправці в Празі, 12 березня 2026 року. Ціни на пальне зросли в Чеській Республіці з початку військових ударів США та Ізраїлю по Ірану та атак у відповідь з боку Ірану.
Натомість у Словенії побоювалися дефіциту, тому запровадили квоти на продаж пального: скажімо, на фермерів виділяли по 200 літрів на добу.
До дуже суворих дій вдалася влада Румунії. Ця країна видобуває нафту і має великий переробний завод. Однак румунський уряд все ж оголосив надзвичайний стан у енергетиці, який діятиме до липня. Під контроль взяли націнку торговельних мереж, а також обмежили експорт.
На тлі таких заходів сильно виділяється Україна. Кабінет міністрів відмовся різати податки на пальне чи обмежувати націнку мереж. Натомість уряд запровадив систему кешбеку, коли кожен з водіїв може отримати до тисячі гривень на місяць компенсації за купівлю пального.
Рішення надзвичайно суперечливе з кількох причин. По-перше, воно не вирішує питання високої вартості пального. По-друге, створює додаткове навантаження для державного бюджету: мова орієнтовано про 2-3 млрд грн. По-третє, зростання цін на пальне впливає не лише на водіїв. Збільшується вартість проїзду у громадському транспорті, ціни на харчі та послуги.
«Очевидно, що інфляцію менше 10 % ми вже не зможемо підтримувати. Вона зростатиме саме через стрибок цін на пальне», – пояснює економіст Олександр Савченко.
За перший квартал 2026 року уряд використав майже 80 % коштів з резервного фонду державного бюджету. Частину цих грошей витратили на різноманітні програми кешбеків. Хоча головне завдання резервного фонду – фінансувати непередбачувані та невідкладні витрати. Як-от ліквідація наслідків стихійних лих, аварій тощо.
Фото: Кабмін
Юлія Свириденко під час засідання кабміну
Однак прем’єрка Юлія Свириденко впевнена, що уряд діє правильно. Очільниця Кабінету міністрів переконує, що могло бути ще гірше. Під час години запитань у Верховній Раді вона повідомила: ціни на пальне вже б досягли показника у сто гривень, однак уряд цьому запобіг.
Уряд сподівається на нижчі ціни. В АЗС поки інші плани
Юлія Свириденко очікує, що ціни на пальне повинні знижуватися. Прем’єрка постійно наводить приклад державної мережі заправок «Укрнафти». Мовляв, саме ці АЗС мають бути показниками справедливої ціни.
«Укрнафта» працює з мінімальною рентабельністю. І буцімто має бути «певним регулятором» для інших мереж.
Такі заяви Юлія Свириденко викликають запитання. По-перше, нижча вартість пального на одній із мереж точно не може обвалити ціни на інших. По-друге, приватники жодним чином не зобов’язані бодай якось реагувати на регульованість фінансової діяльності державних АЗС.
Окрім прем’єрки довелося звітувати у Верховній Раді і голові Антимонопольного комітету. Павло Кириленко повідомив: картельної змови між дилерами не було, а різке зростання цін є виправданим. Голова АМКУ вважає, що ситуація на ринку України могла бути ще критичнішою. Мовляв, високі ціни – це ще не катастрофа, а от дефіцит – куди гірше. І браку пального нібито вдалося уникнути лише завдяки «втручанню президента та уряду».
Після спілкування з представниками великих мереж Павло Кириленко переконує: їхні продажі пального знизилися, як і рентабельність. Тому АЗС самі готові знижувати ціну, але цього на стелах поки не видно.
Фото: amcu.gov.ua
Павло Кириленко
«У мене немає інформації, що нам загрожував дефіцит. І що уряд та президент цьому завадили. Мені це нагадує час Брежнєва, коли казали, що минула зима і настало літо – за це треба подякувати партії. Таке ми зараз і маємо», – каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Після туру по Близькому Сході наприкінці березня Володимир Зеленський справді повідомляв, що домовився про постачання пального з країн Арабської (Перської) затоки. Однак подробиць президент не сказав: ні точних цифр, ні конкретних країн.
Представники двох великих мереж заправок не під запис повідомили LB.ua, що серйозних ризиків дефіциту ні солярки, ні бензину в Україні поки не було. Партії знайшли б, питання лише у ціні.
Водночас за даними консалтингової компанії «Нафторинок», у березні Україна справді наростила закупівлі дизелю з Близького Сходу. Минулого місяця кожна п’ята тонна солярки імпортувалася з Саудівської Аравії. Але постачання здебільшого здійснювали великими партіями через Румунію та Польщу. Тобто мова не про спонтанні закупівлі, а ймовірно про виконання планових контрактів.
Фото: Клос Ярина /LB.ua
Почекайте два-три тижні
Переговори між США та Іраном поки не приносять результатів. Кожна зі сторін залишається на власних позиціях і не прагне йти на поступки. Дональд Трамп уже понад десяток разів заявив про перемогу у цій війні, але реалії інші. США все ще занепокоєні балістичним та ядерним потенціалом супротивника. Тиснуть на американського президента й осінні довибори – звітувати перед виборцями нічим. Ціни на бензин у США вже рекордні.
Іранський режим намагається консолідуватися і висунув США розгромні умови. Корпус вартових ісламської революції прагне реваншу: вимагає грошей на відновлення та політичного контролю над усім регіоном Арабської (Перської) затоки.
На цьому тлі світ дедалі глибше рине у економічну кризу. Натепер вартість бареля нафти еталонної марки BRENT становить приблизно 101,4 долара. Натомість американська WTI у середньому на два-три долари дорожча.
Стрімкого падіння вартості пального після початку перемир’я не відбулося, бо ринок очікує стійкого миру, пояснює заступниця голови асоціації паливно-енергетичного бізнесу України Тетяна Думенкова. Експертка додає: коливання ціни залежать від політичних заяв, тому ситуація залишається малопрогнозованою. А ще – дилери вже закупили гуртові партії за старити і вищими цінами.
«На ринку існують дуже різні компанії. Це і великі мережі, які мають свої точки продажу по всій Україні. А є локальні оператори. Всі вони ведуть свій бізнес у однакових умовах: з однаковими податками та вихідною ціною. Різниця полягає у тому, що вони продають різну кількість пального. У локальних операторів доля маржі мала, тоді як у великих значно більша. Логічно, що компанії з більшою маржею мали б мати нижчу ціна на стеллі, але ми бачимо зворотне», – каже Тетяна Думенкова.
Фото: urb.org.ua
Тетяна Думенкова
Отже, українські заправки поки майже не відреагувати на подешевшання нафти. І це дивує водіїв, бо ще у березні АЗС миттєво попіднімали ціни тільки-но розпочалася нова американсько-іранська війна. Тепер ж такого поспіху немає – солярка та бензин, минулої п’ятниці подешевшала на соті відсотка. Тобто заправкам навіть не довелося змінювати цінники.
Найбільші проблеми на ринку зараз з дизелем, пояснює директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн. Позаяк велика кількість його виробників сконцентрована саме у Арабській (Перській) затоці. Тамтешні НПЗ не можуть повноцінно працювати, а вже перероблене пальне важко вивезти з регіону. Від початку війни у Ірані солярка подорожчала вже удвічі.
«Тоді як бензином ситуація значно спокійніша. В Україні дизель подорожчав на тридцять гривень, тоді як бензин лише на десять. Це якраз демонструє цю різницю», – розповідає Сергій Куюн.
Трейдери закладають у поточні ціни потенційні ризики під час майбутніх гуртових закупівель, пояснює Володимир Омельченко. Натомість коли вартість нафти на світовому ринку знижується, то зменшення цінників на українських АЗС стрімким не буває. І тут також є об’єктивний фактор, каже експерт. Контракти на квітень трейдери уклали ще за високими цінами: тепер їм потрібно продати ці партії.
Якщо вартість нафти на світовому ринку знизиться і триматиметься стабільною, то ефект дійде до України не менше ніж за три тижні. Тобто до травня значного подешевшання солярки і бензину очікувати не варто, вважає фахівець.
«Є такий закон ринку. Ціни під час криз злітають, як космічна ракета. А падають, як пташине перо, тобто повільно. Як тільки почалася війна у Ірані, то у нас наступного дня ціни на АЗС збільшилися на три-п’ять гривень. Хіба вони тоді вже встигли закупити пальне за новими цінами?» – каже Володимир Омельченко.
Фото: УКЦ
Володимир Омельченко
Засновник однієї з мереж АЗС Дмитро Льоушкін говорить про кілька базових сценаріїв на наступний тиждень. Підприємець переконаний: якщо переговори США та Ірану триватимуть без обміну новими погрозами, то ціни на українських заправках не зміняться. Натомість, якщо конфлікт розгоратиметься, а перемовини зайдуть у очевидний глухий кут – вартість нафти знову піде вгору.
«Нас очікуватиме зростання десь на три гривні наприкінці тижня», – каже Дмитро Льоушкін.
Але є і третій варіант розвитку подій: розблокування Ормузької протоки. За таких умов нафта може різко подешевшати – десь до 70 доларів, вважає він.
Однак хаосу несподівано знову додав Дональд Трамп. У неділю він заявив: США блокуватимуть Ормузьку протоку для танкерів, які платитимуть мита Ірану. Кількома реченнями у соціальних мережах американський президент знову серйозно похитнув світовий енергетичний ринок напередодні понеділкових торгів.
