Фото: Зоряна Стельмах
Голова НБУ Андрій Пишний і директор Банкнотно-монетного двору НБУ Володимир Баглай
Як в Україні зʼявився Банкнотно-монетний двір
З проголошенням незалежності України постало питання не лише про власну грошову одиницю, а й про виробництво грошей, розповідає генеральний директор Банкнотно-монетного двору НБУ Володимир Баглай. Рішення збудувати Банкнотну фабрику ухвалили у 1992 році. У 1994-му запрацювала її перша друкарська лінія. До того часу перший дизайн гривні, створений художниками Василем Лопатою і Борисом Максимовим, виготовляли компанії Canadian Banknote Company (Канада) і Thomas De La Rue (Британія) і доставляли в Україну морем. А перші монети карбували в Італії, а також на Луганському верстатобудівному заводі.
Згодом заклали Фабрику банкнотного паперу, ще одну лінію виробництва, що створює банкнотний і захищений папір. А в 1998 році розпочав роботу Монетний двір.
Тож у такому вигляді, як зараз, Банкнотно-монетний двір постав остаточно у 1998-му, закривши потребу України у друці банкнот, карбуванні розмінних, обігових і пам’ятних монет, виробництві державних нагород тощо.
«Багато що внаслідок війни команда Банкнотно-монетного двору перебудовувала, а втім, наявність повного циклу дозволила Національному банку ефективно забезпечити реалізацію ключової функції з підтримки грошового обігу», — відзначив очільник НБУ Андрій Пишний.
Фото: Зоряна Стельмах
Голова НБУ Андрій Пишний
За 32 роки Банкнотно-монетний двір надрукував майже 30 млрд банкнот. Відкарбував понад 13 млрд розмінних і обігових монет і понад 20 млн пам’ятних та інвестиційних. Виготовив понад 10 млн штук державних нагород різних найменувань. І 50 000 тонн банкнотного та захищеного паперу.
Сьогодні на Банкнотно-монетному дворі НБУ працює більш ніж 1000 людей, 80 % — це виробничий персонал.
«Зі самого початку, з часів заснування БМД, у Національного банку була така вимога, що технічний персонал мав бути навчений іноземними компаніями для самостійного обслуговування обладнання (воно здебільшого іноземне. — Ред.). Тому всі механіки, електрики, програмісти забезпечують ремонт обладнання самі, без стороннього втручання. І це забезпечує нашу безперебійність», — розповів директор БДМ.
Після повномасштабного вторгнення першим, за його словами, запрацював цех з виробництва державних нагород — у березні 2022-го. А через три місяці відновили вже звичну ритмічну роботу. Державні нагороди, до речі, виготовляють з нейзильберу, латуні або дорогоцінних металів — срібла, золота (для найвищих нагород) з власних резервів Національного банку.
Фото: Зоряна Стельмах
Директор Банкнотно-монетного двору НБУ Володимир Баглай
Скільки гривні зараз в обігу
В Україні посилюється тренд на безготівковість, відзначає очільник НБУ Андрій Пишний.
«У 2025 році з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, було здійснено 8,3 млрд безготівкових операцій на загальну суму 4 трильйони гривень. Це більше ніж на 11 % за кількістю і на 10 % за сумою, ніж у 2024 році. Частка безготівкових операцій з використанням платіжних карток за сумою торік становила 65,4 % у загальній сумі операцій з платіжними картками. Тоді як у 21 році — 60 %. За кількістю операцій частка ще більша. Торік 95 зі 100 операцій з картками були безготівковими. Лише 5 % за кількістю операцій — це зняття готівки», — навів цифри керівник Національного банку.
Попри це, наголошує Андрій Пишний, в готівковому обігу станом на зараз перебуває 2,6 млрд штук банкнот загалом на 913,5 млрд грн і 15,2 млрд монет на 9,6 млрд грн.
Найбільше в обігу банкнот номіналом 500 гривень, найменше — 50 гривень.
З обігових монет у користуванні є 1, 2, 5, 10 гривень і розмінна монета номіналом 50 копійок.
«На них я звертаю особливу увагу, тому що Національний банк активно адвокатує питання зміни назви розмінної монети. З «копійки», яка має споріднене коріння з Російською Федерацією і є наслідком насаджування імперського прокомуністичного погляду, на власну українську історичну назву «шаг». І коли мене питають, навіщо змінювати назву, якщо монет в обігу вже немає, я кажу: є.
У готівковому обігу перебувають монети номіналом 50 копійок. На них сталий попит, зокрема в торгівлі і у сфері послуг. Їхня частка від загальної кількості монет в обігу станом на 1 квітня — 9 %. Фактично 1,4 мільярда таких монет зараз в обігу. Наступний тираж цієї розмінної монети Національний банк прагне зробити після того, як Верховна Рада ухвалить рішення і змінить відповідну назву. Розраховуємо, що шаги ми карбуватимемо вже цього року», — розповів Андрій Пишний.
Фото: Зоряна Стельмах
Шеф-редакторка LB.ua Cоня Кошкіна, голова НБУ Андрій Пишний і директор Банкнотно-монетного двору НБУ Володимир Баглай
Як друкують гроші, хто обирає дизайн
Для виробництва банкнот використовують спеціальний банкнотний папір, розповідає генеральний директор Банкнотно-монетного двору НБУ Володимир Баглай. Такий папір виробляють з бавовни, він набагато міцніший за деревинну целюлозу.
«Якщо випадково попрати банкноту в пральній машині, вона, як газета, не розлізеться, залишиться при своїй формі, не зруйнується. І одразу під час виготовлення паперу в нього закладають захисні елементи, такі як: захисна занурена стрічка, віконна стрічка, водяні знаки, захисні волокна, які світяться в ультрафіолетових променях. Під час виготовлення банкноти виробництво паперу — найскладніший процес», — заявив Володимир Баглай.
Далі, говорить він, йде друк як мінімум чотирьох видів – офсетний, інтагліо (рельєфний), трафаретний, високий (для серійних номерів). І нарешті – перевірка якості, сортування банкнот.
З монетами ж навпаки, каже гендиректор БМД, процес карбування простий, а от із заготованкою треба докласти зусиль.
Фото: Зоряна Стельмах
директор Банкнотно-монетного двору НБУ Володимир Баглай
«Складний саме цикл виготовлення карбувального інструменту – для аверсу і реверсу. Це декілька десятків процесів: виготовлення, доведення його до «дзеркала», до блиску. Робота художників, скульпторів для кожного елементу. Це досить тривалий час. Треба мінімум три місяці від ескізу до початку карбування однієї монети, – відзначає Володимир Баглай. – А процес карбування, насправді, простий: під тиском притискається заготованка, удар – монета готова».
Розмінні монети номіналом 50 копійок та обігові монети номіналом 1 і 2 гривні, що зараз є в обігу, виготовляються з низьковуглецевої сталі з покривом: латунним – для «жовтих», нікелевим – для «білих». Обігові монети номіналом 5 та 10 гривень виготовляються зі сплаву на основі цинку з нікелевим покривом – вони теж «білі».
За словами очільника НБУ Андрія Пишного, банкноти сьогодні друкуються відповідно до тих зразків, які були затверджені раніше. Постаті, які ми бачимо на банкнотах від 1 до 500 гривень, були затверджені ще в 90-х роках Президією Верховної Ради, і їх використання на цих номіналах регулюється відповідним законодавчим актом, пояснив Володимир Баглай. Надалі – для друку майбутнього покоління гривні – дизайн, включно з постатями, визначатиме сам Національний банк, додав також гендиректор БМД.
Фото: Зоряна Стельмах
Шеф-редакторка LB.ua Cоня Кошкіна, голова НБУ Андрій Пишний
У 2024 році, зазначає Андрій Пишний, Національний банк ввів у обіг модифіковані банкноти.
«У них змінився лише один елемент. Ми дискутували над тим, чи варто глибше змінювати дизайн банкнот, але вирішили, що зараз це не потрібно – вони відповідають найкращим стандартам. Але додали елемент контексту, у якому ми перебуваємо – гасло “СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!”, з якого починається чи не кожна зустріч в Україні протягом повномасштабної війни», – розповів керівник НБУ.
Також він акцентував: на банкнотах немає жодного випадкового елементу, значення має все – від кольорової гами до шрифтів та орнаментів.
«Банкнота виготовляється після тривалої глибокої дискусії і дослідження, взаємодії Національного банку з художниками, творчим колективом, з Національною академією наук України, яка дає розуміння історичного контексту. Ми обговорюємо, шукаємо варіанти, пропонуємо, відкладаємо, потім визначаємо відповідний перелік, звертаємося до науковців, вони дають своє бачення – або заперечують, або підтверджують наш підхід.
Банкнота не повинна роз’єднувати суспільство, має зводити в собі докупи важливі елементи, які існуватимуть десятиліттями і говоритимуть про Україну і українців промовисто. Ось таким чином народжується ця історія, і повну відповідальність за це несе Національний банк», – розкрив подробиці Андрій Пишний.
Гроші, зауважує він, – це перше, з чим знайомляться іноземці в Україні. Банкнота має потужне інформаційне значення – засвідчує систему цінностей, історичні постаті та будівлі. Тож, має бути належної якості, щоб викликати довіру у того, хто тримає її в руках.
Фото: Зоряна Стельмах
Захист гривні на рівні євро та долара США
В українській гривні закладено щонайменше 20 елементів захисту, з них 10 – ще на етапі виготовлення паперу, що дає змогу легко підтвердити її справжність.
«Це робить українську гривню захищеною на рівні євро та долара США», – повідомив генеральний директор Банкнотно-монетного двору Володимир Баглай.
Захисні елементи, за його словами, можна поділити на: візуальні – для простого розпізнавання населенням; спеціальні – для касирів, де для перевірки вже застосовується спеціальне обладнання; елементи третього рівня – про них знає лише Національний банк і визначаються вони виключно експертизою.
Повний перелік усіх елементів захисту є інформацію з обмеженим доступом, відома вона лише регулятору, додає Андрій Пишний.
Фото: Зоряна Стельмах
Голова НБУ Андрій Пишний
Звідки беруться ці елементи? Є пул світових, переважно європейських, виробників, які патентують свої вироби і представляють їх на спеціальних конференціях для виробників грошей, розповідає Володимир Баглай, і кожен центральний банк обирає свій перелік того, що, на його думку, може забезпечити надійний захист банкноти.
«Він повинен мати всі рівні. Не можна зробити тільки машинозчитувані ознаки для обладнання, а для населення – ні. І так само не можна зробити тільки візуальні, тому що їх легше зімітувати. Фальшивомонетники так само не стоять на місці, як і виробники, тому виробники повинні бути завжди на декілька кроків попереду. До того ж, є стійкий світовий тренд – раз на 10-15 років змінювати дизайн і захист банкнот», – зазначає Володимир Баглай.
Після того, як Національний банк ухвалив рішення оновити дизайн гривні та останні два роки активно замінював банкноти попереднього покоління на більш сучасні, додає він, кількість підробок гривні суттєво зменшилася. Найбільше підроблялись банкноти номіналом 200 і 500 грн старого дизайну. Новий – зімітувати складно, переконує експерт.
До того ж, каже генеральний директор Банкнотно-монетного двору НБУ, обладнання для виготовлення банкнот заборонено до продажу на комерційних ринках, а в Україну може ввозитися виключно з дозволу Національного банку.
Фото: Зоряна Стельмах
Шеф-редакторка LB.ua Cоня Кошкіна, голова НБУ Андрій Пишний і директор Банкнотно-монетного двору НБУ Володимир Баглай
«Якщо наводити статистику щодо рівня підробляння банкнот, у 2025 році на 1 млн справжніх банкнот гривні припадало близько 1,7 підроблених; у 2024-му – 5,1; в 2023-му – 2,1. Найвищий показник був у 2021 році – 7,1 банкнот, – привідкрив цифри Андрій Пишний. – Команда постійно відстежує ці речі. І в тому числі, рішення про оновлення банкнотного ряду ухвалюються з огляду на ці показники». Для прикладу, рівень підробляння банкнот в Єврозоні, зазначають в НБУ, значно вищий. За підсумками 2025 року він становив 14 підроблених банкнот євро на 1 млн справжніх, що у понад вісім разів більше, ніж в Україні.
Вилучення з обігу і знищення грошей
Але найчастіше і наймасовіше банкноти вилучають з обігу саме через їхню зношуваність.
«Для Національного банку важливо підтримувати якість готівкового обігу. Ми уважно стежимо за належною якістю банкнот. Якщо банкнота втрачає відповідні ознаки, Національний банк вилучає її і знищує. На заміну друкується така ж кількість нових банкнот», – розповів очільник Національного банку.
Оновлення потрібне, й з точки зору протидії шахрайству, зміни дизайну чи впровадження нових технологій захисту.
Фото: Зоряна Стельмах
Шеф-редакторка LB.ua Cоня Кошкіна, голова НБУ Андрій Пишний і директор Банкнотно-монетного двору НБУ Володимир Баглай
«Цей процес відбувається постійно. З 2 березня 2026 року банкноти номіналом 1, 2, 5, 10 гривень зразка 2003-2007 років випуску втратили свій статус як засіб платежу і вилучаються з обігу, замінюються на монети відповідних номіналів. Паперові гроші вилучаємо – натомість карбуємо обігову монету цих номіналів.
Також наразі триває поступове вилучення з обігу і заміна банкнот попереднього дизайну номіналами 20, 50, 100, 200 і 500 гривень, які оновлюються і замінюються на більш сучасне покоління. Таким чином цей процес триває постійно. Це в тому числі підтримує рівень довіри і естетики», – додав Андрій Пишний.
Процес знищення паперових грошей починається з касирів та магазинів – якщо банкнота має ознаки зношеності, вона потрапляє в комерційний банк, відсортовується, переміщується у сховища НБУ, де і проводиться утилізація – подрібнення і брикетування, пояснює процедуру генеральний директор Банкнотно-монетного двору НБУ Володимир Баглай.
З монетами ситуація трохи інша – вони проходять через обладнання, яке спотворює зображення аверсу і реверсу, і далі на відкритих торгах продаються як брухт.
Що з іншими країнами
Розкривати подробиці щодо такої співпраці представники Національного банку відмовились, зіславшись на угоди про нерозголошення.
Хіба зазначили, що таке досягнення мають: з закордонними партнерами працюють з 2015 року, зараз це вже понад 20 країн.
Фото: Зоряна Стельмах
Голова НБУ Андрій Пишний
Нумізматика
«Нумізматика – це можливість Національного банку закарбувати щось важливе у вічність. Тому що скарби, які знаходять і яким по 1000 років, не з паперових же грошей, правда? – поетично описує цей напрям діяльності НБУ його керівник Андрій Пишний. – Монети розглядають, «читають», намагаються знайти відповіді на питання, тлумачать, вибудовують історичну тяглість. Так чи інакше саме монета несе в собі ключове повідомлення, яке потім розкриває історичний контекст, дає відповіді на запитання щодо історичних подій, постатей».
В Департаменті грошового обігу НБУ працює ціла команда, яка визначає тематику пам’ятних монет і пропонує своє бачення її реалізації, говорить Андрій Пишний. Фокусуються на важливих речах, додає він.
Наприклад, проєкт «Країна супергероїв» – серія монет, присвячених українським медикам, енергетикам, рятувальникам, зброярам, які під час повномасштабної війни щодня перебувають на вістрі подій.
Є у НБУ і нумізматичний напрям, присвячений нашим захисникам – різним родам військ, служб Сил оборони та безпеки, правопорядку та цивільного захисту.
Пам’ятна монета «Сміливість бути. UA» у 2024 році, розповідає Андрій Пишний, демонструючи її зображення на одному зі стендів (якими був оформлений зал, де проходила дискусія), перемогла на всесвітньому нумізматичному конкурсі як монета, присвячена певній сучасній події, та увійшла у «десятку» кращих монет світу.
Фото: Зоряна Стельмах
Голова НБУ Андрій Пишний
«Вона дуже лаконічна. Здавалося б, нічого видатного. Хтось бачить у ній вітрило, хтось лезо, хтось герб, але на її дзеркальному тлі всі бачать себе. У цьому суть цієї монети. Людина, вдивляючись, спершу бачить зброю – Україна на вістрі цієї небезпеки. Але зброя – це просто холодний метал, який набуває значення лише тоді, коли потрапляє до рук людини. Людина ухвалює рішення, куди направити цю зброю – на захист чи на напад. Для цього потрібна сміливість, характер, моральний компас. З монети на людину дивляться її власні очі. На зворотному боці – зірка, яка рве пути і продовжує світити. Ось така рефлексія здобула всесвітнє визнання», – деталізував керівник Національного банку.
Є набір пам’ятних монет «Щедрик – колядка дзвонів», присвячений одному з національних музичних символів України – всесвітньовідомій колядці “Щедрик” в обробці композитора Миколи Леонтовича. У 1922 році Українська республіканська капела під проводом видатного диригента Олександра Кошиця виконала “Щедрик” у найпрестижнішому залі Нью-Йорка – Карнеґі-холі. Згодом з’явилася його англомовна версія – колядка “Carol of the Bells” в обробці американського композитора українського походження Пітера Вільговського, що стала однією з найпопулярніших різдвяних пісень у світі. Ці монети як культурний місток вказують на взаємозв’язок України і Сполучених Штатів Америки.
«Цікава історія вийшла з пам’ятною монетою, присвяченою українській мові. Монета-квест. Коли ми її випустили в обіг, отримали від нумізматів повідомлення, що в абетці, зображеній на реверсі, не вистачає однієї літери. Питаю у дизайнерів: куди поділи літеру. Вони, молодці, швидко зметикували і кажуть: «У нас не було завдання розміщувати повну абетку, це просто творче переосмислення». Зрозуміло, що вони її загубили. Але тепер цілий квест знайти, яку саме», – з усмішкою продемонстрував зображення монети керівник Національного банку.
Фото: Зоряна Стельмах
Голова НБУ Андрій Пишний
Кожна монета, додає він, несе певне повідомлення і рефлексію. Наприклад, для монети, присвяченої безбарʼєрності, довго не могли відшукати відповідний символ.
«Кілька разів повертали її на доопрацювання. А потім нам принесли абсолютно геніальну річ: птах, у якого замість крил протези. Але зверніть увагу, він підняв крила і летить, він їх не склав. Як на мене, це чи не найкращий образ того, чим є безбар’єрність – повернути людині крила», – окреслив Андрій Пишний.
Фото: Зоряна Стельмах
Голова НБУ Андрій Пишний
Окремим напрямом, за його словами, є серія обігових пам’ятних монет номіналом 10 гривень, на звороті яких розташована мапа з позначенням українських областей в межах адміністративно-територіальних кордонів 91-го року, щоб нагадати, якою є насправді унітарна суверенна Україна. Перші три монети були присвячені Криму, Донецьку і Луганську, а наступний тираж – Запоріжжю, Миколаєву, Херсону. Загальний тираж цих монет становитиме понад 50 млн (по 2 млн на кожну область України).
«Так ми будемо заповнювати цю мапу три роки. Цей проєкт дає можливість колекціонувати, збирати монети на карті, а батькам – розповідати дітям історію про кожну з областей, пояснюючи, чому саме ця область і чому карта саме така. Для Національного банку – це канал комунікації, для держави – можливість донести важливі повідомлення», – відзначив Андрій Пишний.
Фото: Зоряна Стельмах
Голова НБУ Андрій Пишний
Як буде виглядати шаг
Як тільки законопроєкт про відродження шага пройде друге читання, Національний банк без зволікань розпочне роботу зі створення дизайну нової розмінної монети, каже керівник Національного банку. Він запевняє: є бачення, є концепція, справа лише за Верховною Радою.
«Це довгоочікувана, символічна подія, тому що ми повертаємо своє. Те, чого нас позбавили ще сто років тому, тому що шаги в УНР проіснували не так довго. І взагалі шага, як монети в класичному розумінні, на жаль, молода українська держава тоді не змогла викарбувати – не було технологічної можливості. Ціла експедиція вирушила в Європу в пошуку можливостей, але повернулась ні з чим. Тоді замість монети випускали паперову розмінну марку з цупкого картону, яка «ходила нарівні з дзвінкою монетою» і називалася шаг.
До речі, вона також була предметом підробки, що свідчить про те, що вона користувалась відчутним попитом і відігравала значну роль у розрахунках. Зараз ми повертаємо собі те, чого нас позбавили. Тоді до дизайну марки долучився Георгій Нарбут. Ми би дуже хотіли і розраховуємо на те, що в новій монеті ця історична тяглість буде збережена», – дещо розкрив плани Андрій Пишний.
Фото: Зоряна Стельмах
Голова НБУ Андрій Пишний і директор Банкнотно-монетного двору НБУ Володимир Баглай
Він закликає не очікувати вау-ефекту, вже те, що на монеті буде написана питома українська назва, а не московська, – видатна подія, вважає очільник НБУ.
«Я уявляю собі батька, який тримає на долоні дві монети – 50 копійок і 50 шагів, бо якийсь час вони будуть у обігу одночасно. Ми не будемо вилучати ту монету, яка є. Але будемо докарбовувати ту, якої потребуватиме готівковий обіг. І в якийсь момент, коли на долоні у батька буде лежати дві монети, донька або син запитає: “Тато, скажи, будь ласка, в чому різниця між ними? Вони ж однакового номіналу”.
І батько почне розповідати історію про Українську Народну Республіку, про Нарбута, про Грушевського, про те, що гривня – князівського роду, а шаги – гетьманського. Що перший шаг в сучасній Україні віддрукували ще на початку 90-х, але комуністи не дозволили його ввести у обіг. І лише зараз нам вдалося насправді розірвати цей зв’язок. Це магія моменту. От хоча б заради такого моменту, мені здається, ми й повинні це зробити. В цьому невеличкому шматочку металу відобразити історичну тяглість і нашу повагу до неї», – зауважив Андрій Пишний.
Фото: Зоряна Стельмах
Шеф-редакторка LB.ua Cоня Кошкіна, голова НБУ Андрій Пишний і директор Банкнотно-монетного двору НБУ Володимир Баглай
***
На завершення очільник Національного банку нагадав, що в Українському Домі торік відбулася виставка «Гривня. Більше ніж гроші», яка, жартома каже він, зібрала майже «Олімпійський» стадіон – загалом понад 35 тисяч відвідувачів.
«Це виставка-експедиція, яка веде вас з часів Античності, через Україну-Русь, Гетьманщину, через імперські епохи, радянський союз, через Другу світову війну, через революції, сучасність. Ми продовжили її життя у форматі друкованого видання.
Це демонструє наскільки українська національна валюта віддзеркалює те, що ми з вами відчуваємо і проживаємо.
Ми ніколи не замислювалися, що наділяємо її людськими якостями: вона стійка, хвилюється, падає, підіймається. Ми постійно її характеризуємо, намагаючись наділити близькими нам якостями.
Найбільш утилітарна річ, яка, здавалося б, щодня поруч з нами в кишені. Ми навіть іноді не ідентифікуємо, що вона присутня, але завжди відчуваємо, коли її не вистачає. Правда ж?» – резюмував керівник Національного банку України.
Фото: Зоряна Стельмах
